STEM-урок: методичні підходи


  
 Про поняття STEM можливо говорити з двох позицій:

 -Як про  абревіатуру для науки, техніки, інженерії та математики. 
    S - "наука", яка займається і прагне розуміння реального світу.
    Т - "технології", з іншого боку, це модифікація реального світу для задоволення потреб людини.
    Е - "інженерія" - професія, в якій зосередилися знання математичної та природничої науки, здобуті навчанням, досвідом та практикою, що застосовуються для розумного розподілу ресурсів та сил природи на добробут людини.
    М - "математика" - складна та багатогранна наука про абстрактні кількісні та якісні співвідношення, форми і структури. [4] Вона забезпечує точну мову для технології, науки та інженерії.

- Як визначене поняття в Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) у такому значенні:

природничо-математична освіта (STEM-освіта) - цілісна система природничої і математичної освітніх галузей, метою якої є розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем для подальшого використання цих знань і вмінь у професійній діяльності.[3]

   Вивчення через STEM надає можливість учням зрозуміти інтегрований світ, у якому ми живемо, а не вивчати фрагментарні шматочки та деталі знань та практик про нього. Та поступово формувати розуміння  цілісності процесів природи, техніки, соціуму. Цілі STEM-освіти, в загальному, і кожного уроку окремо, спрямовуються на формування п'яти основних компетенцій: концептуального розуміння (розуміння концепцій, операцій і відносин); операційної свободи (навички гнучкого і охайного виконання операцій); стратегічної компетенції (здатність формулювати, представляти і вирішувати проблеми); адаптивного осмислення (логічне мислення, рефлексія, пояснення і аргументація); продуктивної свідомості (схильність розглядати предмет як розумний, корисний і цінний поряд з вірою в свою ефективність) [9]. 
   Необхідно відзначити складність та багатогранність STEM, в роботі Roberts А. "A Justification for STEM Education" виділено чотири основні підходи реалізації STEM:
 1. Діяльнісний підхід, за яким пропонується розширення очікуваних результатів навчання в окремих STEM-предметах, використовуючи проблемно-орієнтоване навчання.
 2. Компетентнісний підхід, за яким відбувається модульна інтеграція, як демонстрація глибини галузі STEM-предметів, щоб розширити можливості вибору технічних спеціальностей.
 3.Багатопрофільний підхід, який використовує інтегративність STEM-предметів, використовуючи практико-орієнтоване навчання (метод проектів, робота МАН).
 4. Інтегративний підхід, який передбачає включення інновацій в методику викладання кожного окремо STEM-предмета, де основні поняття науки, технології, інженерії та математики перенесені в одну навчальну програму STEM. [5, 7]
    Освітня програма предмету "Математика" замкнута сама на себе, за виключенням спроб через діяльність, власне, вчителя привнести задачі з міжпредметними зв'язками, сюжетні задачі, задачі комбінованого змісту. Спробуємо її розімкнути? Чому б до класичних  типових завдань, ще не додати дитяче відкриття? І тоді зможемо навчити застосовувати і використовувати універсальні інструменти систематизації, порівняння, упорядкування, встановлення залежностей, моделювання та аналізу. Якщо, звичайно, наллємо в басейн воду:)
   Методи і інструменти геометричних візуалізацій і перетворень, статистичного аналізу, і багатьох-багатьох інших математичних розділів сьогодні необхідні у всіх STEM-предметах: біології, хімії, географії, фізики ... І вони, знову ж таки, повинні бути застосовані не тільки для вирішення типових шкільних завдань з цих предметів. І не потім, а вже в школі: "тут і зараз" Вони можуть бути використані як інструменти опису артефактів і феноменів, для виявлення суперечностей, для збору даних. Вони обов'язково знадобляться для дизайну - створення реальних і цифрових об'єктів будь-якого роду. Вони стануть в нагоді для постановки і проведення експериментів і розробки прототипів пристроїв.
   Таким чином можна побачити предмет математики наскрізним, присутнім у всіх STEM-дисциплінах. А значить саме через нього можна зв'язати всі інші предмети в ціле. Але як це можна зробити? 




3.Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-р#Text
5. Толоконнікова Наталія, Васильків Олена. Застосування ІКТ у реалізації STEM-освіти на уроках природничого циклу.[Електронний ресурс] Н.Толоконнікова, О. Васильків//Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної  і технологічної освіти. Випуск 11 (IV). Режим доступу до ресурсу: https://phm.cuspu.edu.ua/ojs/index.php/NZ-PMFMTO/article/view/1262
6. Dugger, W. E. Evolution of STEM in the United States. [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download;jsessionid=2F1BA8ED9D678E618AEEE21270A3D30A?doi=10.1.1.476.5804&rep=rep1&type=pdf
7. Sanders, M. STEM, STEM education, STEMmania. [Електронний ресурс] / M. Sanders // The Technology Teacher. 2009. № 68 (4). C. 20-26. – Режим доступу до ресурсу: https://vtechworks.lib.vt.edu/bitstream/handle/10919/51616/STEMmania.pdf?sequence
9. Amanda Roberts. A Justification for STEM Education [Електронний ресурс] / А. Roberts. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: https://www.iteea.org/File.aspx?id=86478&v=5409fe8e

Комментариев нет:

Отправить комментарий